Цей заключний урок не вводить нового правила; це мапа, що поєднує всі інструменти, використані для побудови просунутої німецької впродовж рівня C1. Головна ідея, яку варто засвоїти тепер, полягає в тому, що різниця між B2 і C1 — не в знанні більшої кількості правил, а в здатності до свідомого вибору серед кількох доступних форм для вираження приблизно того самого змісту, залежно від потрібного ступеня формальності, точності й тону. Мовець рівня B2 знає один спосіб щось сказати; мовець рівня C1 знає три-чотири й обирає серед них зі стилістичною чутливістю.
Візьмімо ірреальний умовний спосіб: можна сказати «Wenn ich Zeit hätte, würde ich kommen» — базова форма, або елегантніше «Hätte ich Zeit, käme ich», опустивши wenn і винісши вперед відмінюване дієслово — цей другий вибір є явним стилістичним сигналом, що це ви керуєте мовою, а не навпаки. Або візьмімо вираження можливості: «man kann das lösen» проти «das lässt sich lösen» проти «das ist zu lösen» — три способи висловити ту саму думку з різним ступенем формальності; вони називаються Passiversatzformen (форми-замінники пасиву), і кожна пасує до іншого контексту.
Ця варіативність поширюється й на опис: замість двох окремих речень «Ein Mann schläft. Der Mann liegt auf der Bank» мовець рівня C1 згортає інформацію в дієприкметник, похідний від дієслова — це Partizipialattribut: «der schlafende Mann auf der Bank». Це показує вміння стискати інформацію в єдину елегантну структуру — незамінну навичку в академічному письмі, де водночас потрібні стислість і точність. На рівні поєднання речень слова на кшталт folglich, darüber hinaus і hingegen заступають простіші сполучники deshalb і aber, вивчені на попередніх рівнях; глибинний логічний зв'язок — наслідок, додавання чи протиставлення — той самий, але регістр піднімається на щабель.
Серйозніший ризик на цьому етапі — не в незнанні цих просунутих форм, а в тому, щоб уживати їх настільки показно й постійно, що текст втрачає всю природність, або, навпаки, вивчити їх поза контекстом, тож вони виглядають граматично правильними, але стилістично недоречними, як-от уживання mithin у невимушеній розмові. Справжня компетентність C1 означає знати, коли вдатися до просунутої форми, а коли вистачить простої, а не вживати її рефлекторно всюди.