Ідіоматичні вирази (Redewendungen) — це сталі мовні одиниці, загальне значення яких перевищує суму окремих слів. Коли хтось каже jemandem die Daumen drücken, він не притискає буквально великі пальці, а бажає комусь удачі. Опанувати ці вирази на рівні C1 — уже не забаганка, адже вони насичують літературу, журналістику та невимушену щоденну розмову; без них учень розуміє окремі слова, але зовсім не вловлює задуманого змісту, а іноді доходить до точно протилежного значення, як із das ist nicht mein Bier, що не має нічого спільного з пивом і просто означає «це не моя турбота».
Ці вирази поділяються на повторювані родини, які полегшують їх класифікацію та запам’ятовування: вирази, побудовані на частинах тіла, як-от die Nase voll haben («бути ситим по горло») та sich den Kopf zerbrechen («сушити собі голову»); вирази зі світу тварин, як-от den Stier bei den Hörnern packen («узяти бика за роги»); вирази з природи та неба, як-от auf Wolke 7 schweben («бути на сьомому небі») та aus allen Wolken fallen («бути вкрай приголомшеним»); а також вирази з ремесел та щоденної праці, як-от in trockenen Tüchern sein («бути залагодженим і завершеним», спершу про сухе прання). Розпізнавання родини виразу допомагає пам’яті, але ніколи не замінює запам’ятовування повної сталої форми разом із прийменниками та відмінюванням.
Головне застереження: дослівний переклад майже завжди вводить в оману, бо ідіома — це замкнена смислова одиниця, яку не можна розібрати на частини чи замінити один компонент майже-синонімом, зберігши значення. Не можна, приміром, замінити die Katze aus dem Sack lassen («випустити кота з мішка», тобто розкрити таємницю) на die Katze aus der Tasche lassen, припускаючи, що Tasche — прийнятний синонім до Sack: ідіома така ж стала за формою, як прислів’я. Варто також зауважити, що деякі вирази різняться формою чи вживанням у різних німецькомовних регіонах, тож фраза, поширена в одному місці, може звучати незнайомо в іншому.
Найпоширеніша помилка серед просунутих учнів — намагатися вгадати значення нового виразу суто з контексту, не перевіривши його, або вживати розмовний вираз у формальній ситуації, де він геть недоречний, адже більшість ідіом належать до неформального усного регістру й не мають місця в академічному письмі чи офіційному листуванні.